Сучасні об’єкти глибокої переробки зерна створюються завдяки професійним проектам. Готуємо проектно-конструкторську документацію відповідно до державних вимог. Допомагаємо створити інноваційні виробництва з переробки пшениці та кукурудзи
Україна посідає 3 місце за сукупністю щодо обсягу експорту всіх зернових культур, при цьому в країні відсутні об’єкти глибокої переробки зерна (ГПЗ). Зараз усі українські аграрії перебувають на передовій своєї війни за продуктову безпеку. Успіхи агрогалузі країни — рятівне коло для економіки на тлі промислових та енергетичних секторів, які щоденно піддаються руйнації та знищенню агресором.
За роки незалежності наш зерновий ринок докорінно змінився. Виробництво зернових в Україні зросло на 30%. 2021 року наша країна увійшла у ТОП-5 країн-експортерів зернових (основна доля експорту припадає на кукурудзу та пшеницю). На сьогодні АПК досягло 18% від ВВП країни, це 40% валютної виручки.
Основними факторами для зростання показників стало використання аграріями України різних елементів:
Це допомагає довести втрати до абсолютного мінімума у процесі зборів урожаю і підкреслює, що зріс сам дохід від продукції агропромкомплексу.
Ціни на зерно змінюються під впливом багатьох причин та є практично непередбачуваними. На зернову цінову політику на світовому ринку активно впливають декілька факторів:
Це впливає і на ціну всередині держави.
На сьогодні обсяг експорту зернових Україною досягає 70%. Це, на жаль, не є досягненням, а стало прямим шляхом до виснаження наших ґрунтів та позицією самої країни тільки як сировинної бази на ринку. Українська сировина має досить високі показники якості.
Тому одним із шляхів розвитку України є зміни в переробної галузі, а саме — збудування об’єктів ГПЗ. Вони вилучають хімічні компоненти зерна, що можуть використовуватися у вигляді самостійного продукту чи піддаватися подальшій глибокій обробці, а також з метою виробництва продукції, яка має зовсім нові споживчі властивості.
У багатьох країнах переробка зернових є досить сформованою галуззю, яка дає стабільно високі доходи. Найбільшими «динозаврами»-виробниками таких продуктів є США (21 компанія, але кожен об’єкт майже в 8 разів більше європейського) і країни ЄС (там розташовані 80 компаній). Тільки в Америці за рік переробляється понад 142 млн. т кукурудзи і майже стільки ж у Китаї. Не дивно, що тут проекти заводів розробляються «за останнім словом техніки».
Беручи до уваги вище зазначене, треба не забувати, що за умов глибокої переробки зернових та кукурудзи отримаємо важливий побічний продукт, СО2. На сьогодні в Україні біоетанол майже немає умов для споживання. Цього ж часу обсяг світового ринку паливного етанолу уже досяг у 2018 р $77,74 млрд. та очікується, що до 2026 року ця сума складе $122,35 млрд. Отже, очищена та зріджена вуглекислота є учасником ринку промислових газів. Вона використовується в металургії, хімії та харчовій промисловості. Значить, Україна, експортуючи зерно, втрачає додану вартість (вона в інших странах сягає від 50 до $300).
Також підприємці знають, що у процесі глибокої переробки кукурудзи на етапі отримання крохмалю побічним продуктом є корм, що потрібен у сфері тваринництва як високобілкова кормова добавка (DDGS).
Цікаво, що об’єкти глибокої переробки зерна не коштують дешево (від €70 млн. на обладнанні європейського виробника). Але правильно складена проектно-конструкторська документація дозволяє створити заводи й розробки будівель, у яких окупність інвестицій — всього 5-7 років. Рентабельність такого підприємства — близько 20%.
Проектне бюро TCH Project пропонує свої послуги щодо розробки проектів ГПЗ. Упевнені: Україна — сучасна європейська країна, яка здатна бути не лише аграрною державою, що вивозить на експорт до 70% сировини високої якості, але готова зайнятися переробкою зерна та поставляти по всьому світу високоякісну продукцію.